Заповіт у Румунії: види, вартість у нотаріуса та як його скласти

Вступ

Ми знаємо, що розмова про заповіт — це насправді розмова про прощання: про рідних, про те, що залишиться після нас, і про бажання не лишити по собі сварок. Так само важко може бути, коли серед паперів батьків Ви знаходите конверт із заповітом і не знаєте, чи має він силу. Цей путівник простою мовою, крок за кроком пояснює, як працює заповіт у Румунії.

Коротко: Цивільний кодекс визнає дві звичайні форми — власноручний заповіт (testament olograf), написаний від руки, і нотаріальний (testament autentic), складений у нотаріуса. За нотаріальний мінімальна плата становить 130 лей, до якої додаються збір за архівування та ПДВ. Яку б форму Ви не обрали, залишити вільно все майно не вийде, якщо є чоловік чи дружина, діти або батьки з правом на обовʼязкову частку.

Нижче — форми заповіту, нотаріальні тарифи 2026 року, розрахунок обовʼязкової частки на прикладах, де зберігають і як шукають заповіт, як його змінюють або оскаржують, особливі ситуації (життя за кордоном, побажання щодо поховання) та план у шести кроках. Текст має інформаційний характер; у Вашому випадку може порадити нотаріус (notar public).

Якщо Ви думаєте й про те, як хотіли б залишитися в памʼяті рідних, сторінка памʼяті на Kinmory може зібрати в одному місці фотографії та історію життя — як жест про памʼять, а не про майно.

Заповіт у Румунії: власноручна, нотаріальна та привілейована форми

Цивільний кодекс визнає дві звичайні форми заповіту: власноручну — повністю написану, датовану й підписану рукою заповідача, і нотаріальну, складену в нотаріуса (ст. 1.040). Привілейовані заповіти складають лише у виняткових обставинах. Без однієї з вимог щодо форми власноручний заповіт є абсолютно недійсним (ст. 1.041).

Якщо заповіт недійсний через порушення форми, він усе ж може породити наслідки, коли відповідає вимогам іншої заповідальної форми (ст. 1.050). Але покладатися на цей виняток не слід.

Хто може скласти заповіт

Щоб розпорядитися майном заповітом, потрібні повна дієздатність і здатність розуміти свої дії. Повна дієздатність настає у 18 років (ст. 38); неповнолітній набуває її через шлюб (ст. 39), а опікунський суд може визнати її з 16 років за поважних причин (ст. 40). Неповнолітній з обмеженою дієздатністю не може дарувати майно чи залишати його заповітом, крім випадків, передбачених законом (ст. 988). Заповіт дійсний лише тоді, коли заповідач розумів свої дії, а його воля не була викривлена (ст. 1.038).

Двоє людей, наприклад подружжя, не можуть скласти спільний заповіт — ні одне на користь одного, ні на користь третьої особи: кожен складає власний, інакше документ абсолютно недійсний (ст. 1.036).

Скільки коштує заповіт у нотаріуса в 2026 році

Мінімальна плата за посвідчення нотаріального заповіту — 130 лей, до неї додаються збір за архівування 10 або 20 лей і ПДВ 21 %, якщо контора є платником ПДВ. Поріг встановлює наказ міністра юстиції № 177/C/2024; на практиці контори зазвичай просять більше.

Наказ визначає мінімальні плати, а не фіксовану ціну: нотаріус не може опуститися нижче (порушення — дисциплінарний проступок), а на практиці ціни вищі. У таблиці — суми, повʼязані із заповітом, чинні на 30 жовтня 2026 року, без ПДВ.

Розрахунок за мінімальними тарифами: 130 лей плюс 10 лей архівування — це 140 лей, а з ПДВ 21 % (140 × 1,21) виходить 169,40 лей. Якщо застосовується збір 20 лей, 150 × 1,21 дає 181,50 лей. Заява про скасування, 50 лей плюс архівування, з ПДВ коштує 72,60–84,70 лей. Стандартна ставка ПДВ — 21 % з 1 серпня 2025 року (Податковий кодекс, ст. 291).

Ціни на практиці вищі. Capital.ro у 2026 році писав про близько 360–370 лей, що включає ПДВ і збір за внесення до нотаріального реєстру, а інші оцінки в пресі сягають 400–550 лей. Це орієнтири з практики, а не офіційні тарифи: попросіть точну ціну в конторі ще до запису на прийом.

Власноручний заповіт нічого не коштує під час написання, але згодом може коштувати. Якщо почерк оскаржують, нотаріус може призначити почеркознавчу експертизу (Закон № 36/1995, ст. 107 ч. 4), що додає витрат у спадковій процедурі.

Що може і чого не може заповіт: обовʼязкова частка

Вільно розпоряджатися можна лише вільною частиною майна. Чоловік чи дружина, діти, а за браком дітей — батьки мають право на обовʼязкову частку (rezerva succesorală): половину тієї частки, яку вони отримали б без заповіту (ст. 1.088). Брати, сестри та інші родичі такого права не мають. Заповіт, що порушує цю частку, не зникає, а зменшується на вимогу.

Обовʼязкову частку закон гарантує навіть проти волі померлого, вираженої дарунками чи позбавленням спадщини (ст. 1.086). Спадкоємці з таким правом — чоловік чи дружина, нащадки (діти, онуки) та привілейовані предки, тобто батьки (ст. 1.087 і 976). Нащадки відсувають батьків (ст. 975), тож батьки мають право на обовʼязкову частку, лише якщо немає дітей чи інших нащадків.

У таблиці — кілька типових ситуацій. Дробові частки стосуються чистої вартості майна, тобто майна мінус борги, до якого лише для розрахунку додають подарунки, зроблені за життя (ст. 1.091).

Ось як вийшов другий рядок для чистого майна 400 000 лей. Чоловікові чи дружині належить ¼ за законом (ст. 972), двоє дітей ділять ¾ порівну, тобто по 3/8 (ст. 975). Обовʼязкова частка кожного — половина законної: чоловіка чи дружини 1/8 (50 000 лей), кожної дитини 3/16 (75 000 лей). Загалом зарезервовано 200 000 лей, тобто половину; вільними лишаються 200 000 лей. Третій рядок: якщо живі обоє батьків і є брати чи сестри, батьки разом отримують ½ законної спадщини, тобто по ¼ (ст. 978), а їхня обовʼязкова частка — по 1/8.

Якщо у Вас є діти від іншого шлюбу, діє ще одне обмеження: чоловікові чи дружині дарунками та заповідальними відказами можна залишити не більше чверті спадщини й не більше, ніж отримує дитина, яка отримує найменше (ст. 1.090).

Універсальний відказ, відказ за часткою та відказ конкретного майна

Особа, названа в заповіті, — це legatar; законний спадкоємець (moștenitor legal) — той, кого кличе закон, і одна людина може бути і тим, і тим (ст. 1.102). Відказів (legat) існує три види:

• Універсальний відказ (legat universal) — одна чи кілька осіб кличуться до всієї спадщини (ст. 1.055);
• Відказ за часткою (legat cu titlu universal) — до частки спадщини, наприклад половини чи всього рухомого майна (ст. 1.056);
• Відказ конкретного майна (legat cu titlu particular) — усе інше: певна квартира, сума грошей, сімейна річ (ст. 1.057).

У заповіті можна призначити й виконавця заповіту (executor testamentar; ст. 1.077), який може управляти спадщиною до 2 років від її відкриття, а суд може цей строк продовжити (ст. 1.079).

Що буде, якщо заповіт перевищує вільну частку

Розпорядження, що порушують обовʼязкову частку, підлягають зменшенню (reducțiune), але лише на вимогу (ст. 1.092). Просити про це можуть спадкоємці з правом на обовʼязкову частку, їхні правонаступники та їхні незабезпечені кредитори (ст. 1.093) — за згодою сторін або в суді (ст. 1.094). Право на позов погашається через 3 роки від відкриття спадщини (ст. 1.095), а відказі зменшують раніше за дарування (ст. 1.096).

Заповітом можна відсторонити від спадщини деяких законних спадкоємців (ст. 1.074), але спадкоємець з правом на обовʼязкову частку її зберігає. Застереження, яке позбавляє спадщини за оскарження положень, що порушують обовʼязкову частку, вважається ненаписаним (ст. 1.009).

Де зберігається заповіт і як його знаходять після смерті

Нотаріальний заповіт нотаріус одразу вносить до Національного нотаріального реєстру дарувань і заповідальних розпоряджень (RNNEL, Registrul național notarial de evidență a liberalităților), а оригінал лишається в архіві контори. Власноручний заповіт під час написання автоматично не реєструється. Після смерті нотаріус, який веде спадкову справу, шукає заповіт у RNNEL.

Реєстр дає відомості про існування заповіту лише після смерті заповідача, підтвердженої свідоцтвом про смерть (Регламент застосування Закону № 36/1995, ст. 230); сам заповідач може отримати відомості про себе тільки особистим зверненням. Про отримання свідоцтва про смерть читайте в путівнику про свідоцтво про смерть у Румунії.

Для власноручного заповіту регламент не передбачає автоматичної реєстрації під час написання. Його можна тримати вдома, в довіреної особи або, на прохання, у нотаріуса, який приймає документи на зберігання; який тариф застосовується і яка реєстрація робиться, дізнайтеся безпосередньо в конторі.

Що робити, якщо Ви знайшли заповіт удома

Якщо серед паперів померлого родича Ви знайшли заповіт, не змінюйте його, нічого не дописуйте і не «виправляйте». Власноручний заповіт перед виконанням подають нотаріусу, щоб його завізували «без змін» (vizat spre neschimbare; ст. 1.042). Нотаріус розкриває його, фіксує стан у протоколі й підтверджує в спадковій справі (Закон № 36/1995, ст. 107). Бережіть оригінал і віднесіть його нотаріусу, в якого відкриваєте спадщину.

Саму процедуру, від документів до свідоцтва про право на спадщину, описує путівник про оформлення спадщини в нотаріуса у 2026 році. Запамʼятайте один орієнтир: строк прийняття спадщини спадкоємцями — один рік від смерті (ст. 1.103).

Історія життя, а не лише майно. Заповіт визначає, хто що отримує; про людину ж розповідають фотографії, листи та історії. Деякі родини збирають їх на сторінці памʼяті на Kinmory, куди можна запросити родичів, щоб вони додали власні спогади. Дізнайтеся, як виглядає сторінка памʼяті

Як змінити, скасувати або оскаржити заповіт

Заповіт можна скасувати: за життя Ви можете змінити його будь-коли новим заповітом або нотаріальною заявою про скасування. Після смерті заповіт не «анулюють» заявою. Спадкоємці можуть просити суд визнати його недійсним або зменшити розпорядження, що перевищують вільну частку.

Пізніший заповіт скасовує попередній лише тією мірою, якою містить суперечливі чи несумісні з ним положення (ст. 1.052). До підстав відносної недійсності належать і відказі на користь нотаріуса, який посвідчував заповіт, перекладача, свідків або осіб, що надавали юридичну допомогу у складанні (ст. 991), а також обман, навіть якщо вигодонабувач про нього не знав (ст. 1.038).

Якщо заповіт зачіпає Вас і справа дійде до суду, адвокат підкаже, від якого моменту у Вашому випадку спливає строк. Якщо йдеться про борги чи відмову від спадщини, дивіться путівник про успадкування боргів.

Особливі ситуації: життя за кордоном і побажання щодо поховання

Якщо Ви живете за кордоном

У державах, що застосовують Регламент ЄС № 650/2012, до спадщини, як правило, застосовується право держави, де померлий мав звичайне місце проживання на момент смерті (ст. 21). Проте Ви можете обрати право держави, громадянином якої є, чітко заявивши про це в заповіті (ст. 22). Так мешканець іншої європейської країни може вимагати, щоб до його спадщини застосовувалося румунське право. Які наслідки вибір матиме для обовʼязкової частки чи форми, залежить від обраного права, тому перед включенням такого застереження поговоріть із нотаріусом.

Чи може заповіт містити побажання щодо поховання

Так. Кожна людина може визначити спосіб власного похорону й розпорядитися своїм тілом після смерті (Цивільний кодекс, ст. 80). Закон № 102/2014 вимагає, щоб місце і спосіб поховання відповідали волі, висловленій за життя, «без жодних змін останньої волі» (ст. 16); поховання може бути релігійним або світським, з кремацією або без. Серед осіб, які зобовʼязані розпорядитися похованням, ст. 17 називає, після особи, що зобовʼязалася за договором, «особу, визначену в заповіті померлого».

Закон не вказує, у якій формі висловити побажання. Оскільки заповіт можуть розкрити лише після похорону, занотуйте свої бажання ще й на окремому аркуші, який родина швидко знайде, та поговоріть про них з рідними. Якщо побажань не висловлено, ст. 80 визначає порядок тих, хто вирішує: чоловік чи дружина, батьки, нащадки та родичі до четвертого ступеня; у всіх випадках беруть до уваги віросповідання померлого. Практичні кроки — у матеріалах що робити після смерті та як організувати похорон.

Заповіт крок за кроком

Дійсний заповіт складається у шість кроків — від переліку майна до інформування довіреної особи. Робити все за один день не потрібно.

1. Визначте, що і кому залишаєте — Складіть список майна (житло, земля, рахунки, транспорт) і людей, яких хочете забезпечити, а потім вирішіть, що отримає кожен і що Ви хочете, щоб знали про Ваш похорон.
2. Перевірте, хто має право на обовʼязкову частку — Зʼясуйте, чи є у Вас чоловік або дружина, діти або, за браком дітей, живі батьки, і підрахуйте вільну частку: обовʼязкова частка кожного становить половину тієї частки, яку він отримав би без заповіту.
3. Оберіть форму заповіту — Нотаріальний заповіт найнадійніший; власноручний заповіт нічого не коштує під час складання, але має більше ризиків щодо форми та зберігання.
4. Підіть до нотаріуса або напишіть заповіт власноруч — У нотаріуса Ви диктуєте розпорядження, а нотаріус їх записує, зачитує Вам і посвідчує документ. Власноручний заповіт пишіть повністю від руки, вказуйте повну дату й підпишіть наприкінці.
5. Зареєструйте або передайте заповіт на зберігання — Нотаріус вносить нотаріальний заповіт до національного нотаріального реєстру. Власноручний заповіт лишається у Вас або в довіреної особи чи, на прохання, може бути прийнятий нотаріусом на зберігання.
6. Повідомте комусь, що заповіт існує і де він — Повідомте довірену особу, що заповіт існує і де він лежить, а побажання щодо похорону занотуйте ще й в окремому документі, який родина швидко знайде.

Цивільний кодекс не дає зразка заповіту; для власноручного він вимагає лише трьох елементів форми зі ст. 1.041. Розпорядження слід формулювати чітко, однозначно називаючи людей і майно, а нотаріус допоможе точно висловити те, чого Ви хочете.

Часті питання

Скільки коштує заповіт у нотаріуса?

Мінімальна плата за посвідчення заповіту становить 130 лей, до неї додаються збір за архівування 10 або 20 лей і ПДВ 21 %, якщо нотаріальна контора є платником ПДВ (наказ міністра юстиції Румунії № 177/C/2024, чинний на 30 жовтня 2026 року). На практиці просять більше: преса у 2026 році називає 360–370 лей разом із ПДВ і реєстровим збором. Точну ціну зʼясуйте в конторі.

Чи дійсний заповіт, написаний від руки?

Так, якщо він відповідає ст. 1.041 Цивільного кодексу: написаний повністю рукою заповідача, має дату і його підпис. Надрукований текст, заповіт без дати або без підпису є абсолютно недійсним. Після смерті нотаріус розкриває і підтверджує заповіт, а якщо почерк оскаржують, може призначити почеркознавчу експертизу.

Чи можу я залишити все одній людині?

Це залежить від родини. Якщо Ви маєте чоловіка чи дружину, дітей або, за браком дітей, живих батьків, вони мають право на обовʼязкову частку, що дорівнює половині тієї частки, яку вони отримали б без заповіту (ст. 1.088), тож вільно розпоряджатися можна лише вільною часткою. Брати, сестри та інші родичі такого права не мають: за відсутності чоловіка чи дружини, дітей і батьків можна залишити все одній людині.

Як скасувати заповіт?

За життя його можна скасувати новим заповітом або нотаріальним документом; власноручний заповіт можна скасувати й знищенням. Після смерті ніхто не скасовує його простою заявою: спадкоємці можуть просити суд визнати його недійсним, наприклад через порушення форми чи вади волі, або зменшити розпорядження, що порушують обовʼязкову частку, протягом 3 років від відкриття спадщини.

Де зберігається заповіт?

Оригінал нотаріального заповіту лишається в архіві нотаріуса, який одразу вносить його до національного нотаріального реєстру дарувань і заповідальних розпоряджень (RNNEL). Власноручний заповіт зберігають там, де обрали: вдома, в довіреної особи або, на прохання, у нотаріуса. Повідомте комусь, що він існує і де лежить, адже реєстр дає відомості лише після смерті.

Чи можна в заповіті вказати побажання щодо поховання?

Так. Кожен може визначити спосіб власного похорону (ст. 80 Цивільного кодексу), а Закон № 102/2014 вимагає, щоб місце і спосіб поховання відповідали волі, висловленій за життя (ст. 16). Закон не каже, у якій формі висловити побажання, а заповіт нерідко розкривають уже після похорону. Занотуйте побажання й в окремому документі та розкажіть родині.

Підсумок

• Форми: звичайний заповіт — власноручний (від руки, з датою й підписом) або нотаріальний; привілейований — для виняткових обставин.
• Вартість: мінімальна плата за посвідчення — 130 лей, плюс архівування (10 або 20 лей) і ПДВ 21 %; на практиці ціна вища.
• Обовʼязкова частка: чоловік чи дружина, діти, а за браком дітей — батьки зберігають половину законної частки; брати й сестри такого права не мають.
• Зберігання: нотаріальний заповіт нотаріус вносить до RNNEL; власноручний лишається у Вас, у довіреної особи або в нотаріуса.
• Заповіт, знайдений удома: не змінюйте його; віднесіть нотаріусу, який веде спадщину.
• Зміна: скасування новим заповітом або нотаріальним документом; після смерті — недійсність чи зменшення розпоряджень у суді (3 роки для зменшення).
• Похорон: побажання, висловлені за життя, потрібно поважати (Цивільний кодекс, ст. 80; Закон № 102/2014, ст. 16); занотуйте їх і окремо.

Джерела та уточнення

• Цивільний кодекс Румунії (Закон № 287/2009), консолідована редакція від 3 травня 2026 року (legislatie.just.ro) — ст. 38–41, 80, 972–978, 988, 1.034–1.053, 1.055–1.057, 1.074–1.096, 1.102–1.103, 1.249, 2.517, 2.529 (форми, дієздатність, обовʼязкова частка, скасування, строки).
• Закон про нотаріусів № 36/1995, консолідована редакція від 6 грудня 2024 року (legislatie.just.ro) — ст. 107 (розкриття власноручного заповіту) і ст. 164 (нотаріальні реєстри, RNNEL); Регламент застосування, наказ № 2333/C/2013 (legislatie.just.ro) — ст. 230 і 238 (внесення до RNNEL та відомості після смерті).
• Наказ міністра юстиції № 177/C/2024, Норми про мінімальні нотаріальні тарифи, редакція від 13 січня 2025 року (legislatie.just.ro) — додаток 1, пп. 3, 4 і 22, ст. 7, 9 і 11.
• Податковий кодекс (Закон № 227/2015), ст. 291 ч. 1, редакція від 25 жовтня 2026 року (legislatie.just.ro) — стандартна ставка ПДВ 21 % з 1 серпня 2025 року.
• Закон № 102/2014 про цвинтарі, людські крематорії та ритуальні послуги (legislatie.just.ro) — ст. 16–17; Регламент ЄС № 650/2012, ст. 21–22 (eur-lex.europa.eu).
• Capital.ro (2026) — практичні ціни нотаріального заповіту, наведені як орієнтири, а не як офіційні тарифи.

Інформація актуальна станом на 30 жовтня 2026 року. Стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Тарифи та ціни потрібно уточнювати в обраній нотаріальній конторі, а конкретні випадки (обовʼязкова частка, оскарження, право, що застосовується до спадщини з іноземним елементом) — обговорювати з нотаріусом або адвокатом. Офіційна інформація: Національний союз нотаріусів Румунії (Uniunea Națională a Notarilor Publici din România, unnpr.ro).

Корисні посилання

• Спадщина в нотаріуса у 2026 році — кроки, документи та витрати спадкової процедури.
• Чи успадковуються борги? — прийняття спадщини та відмова від неї.
• Свідоцтво про смерть у Румунії — як отримати перший документ у справі.
• Що робити після смерті — перші кроки в правильному порядку.
• Допомога на поховання у 2026 році — розмір, умови, документи.
• Сімейний архів: фотографії, імена, історії — як зберегти памʼять родини.