Ексгумація та перепоховання в Румунії: документи, законні строки та вартість у 2026 році

Вступ

Ми розуміємо, що це нелегке рішення. Сімʼї приходять до нього з потреби: переїзд до іншого міста, бажання, щоб подружжя або батьки спочивали в одному місці, будівництво родинного склепу або розпорядження органів влади. Знову відкрити могилу означає знову відкрити біль, який щойно почав ущухати.

Ексгумація — це виймання останків померлої людини з могили, і в Румунії її не можна провести будь-коли: закон поділяє ситуацію на три режими залежно від того, скільки часу минуло від поховання. Цей гід пояснює для кожного режиму, які документи вимагає процедура, у який період року можна виконувати роботи та які витрати виникають.

Актуальність і межі. Інформація актуальна на 4 вересня 2026 року. Тарифи цвинтарів встановлюють рішеннями місцевих рад, а переліки документів повітових дирекцій громадського здоровʼя (Direcția de Sănătate Publică, DSP) не однакові. Перевіряйте регламент Вашої мерії та перелік DSP того повіту, де розташована могила.

Що означає ексгумація і чим deshumare відрізняється від exhumare

Румунський закон уживає обидва терміни як синоніми: HG nr. 741/2016 пише в art. 29 alin. (1) і в art. 30 alin. (1) «Exhumarea/Deshumarea». Проте в деяких адміністрацій цвинтарів — наприклад, у Сібіу — ці дві назви позначають окремі послуги, з різними процедурами й дуже різними тарифами. Українською обидва поняття передаються словом «ексгумація», тож нижче ми щоразу уточнюємо, про що йдеться: про виймання тіла чи про виймання кісткових останків.

Різниця є і в базовому законі: Legea nr. 102/2014 говорить у art. 9 alin. (4) про «ексгумацію трупів з метою встановлення причин смерті» — ситуацію, яку призначають судові органи, — а в art. 9 alin. (5) про останки, які «можуть бути ексгумовані в будь-який період року […] через 7 років після смерті» (переклад з румунської; повний текст, офіційний PDF DSP Сучава). У переліку тарифів мерії Сібіу «Exhumare cadavru din mormânt pământ» (виймання тіла із земляної могили) і «Deshumare oseminte în mormânt pământ» (виймання останків із земляної могили) — це окремі позиції з цінами, що різняться більш ніж учетверо (перелік тарифів, PDF).

Невеликий словник термінів, які Ви зустрінете у віконці

• Exhumare — в адміністративному значенні виймання тіла до спливу 7 років; у судовому — виймання тіла для встановлення причин смерті.
• Reînhumare (перепоховання) — розміщення останків в іншому місці поховання, яке може бути й на тому самому цвинтарі.
• Oseminte (останки) — кісткові рештки, що лишаються після повного розкладу; osuar (осуарій) — спільний простір, куди їх складають.
• Concesiune (концесія) — право користування місцем на цвинтарі, докладно описане в гіді про місце на цвинтарі та концесію.

Три правові режими ексгумації

До 1 року від поховання ексгумація на прохання родини неможлива — лише за розпорядженням прокуратури або суду. Від 1 до 7 років вона дозволена тільки із санітарним дозволом Дирекції громадського здоровʼя і тільки з 1 листопада до 31 березня, для перепоховання в іншому місці. Після 7 років — будь-коли, без дозволу DSP.

Це інформація, яку найчастіше подають неправильно. Опорний текст — HG nr. 741/2016, art. 29 alin. (2): «Ексгумацію можна провести до спливу 7 років від дати поховання, з дозволу дирекцій громадського здоровʼя, після спливу одного року від дати поховання і лише в період 1 листопада — 31 березня, на підставі санітарного дозволу, виданого повітовими дирекціями громадського здоровʼя та дирекцією муніципалітету Бухарест, згідно з додатком № 6, з метою перепоховання померлої особи в іншому місці поховання» (переклад з румунської; HG nr. 741/2016, офіційний PDF, DSP Біхор).

З тексту випливають три уточнення:

1. Вікно 1 листопада — 31 березня не є загальним правилом. Воно застосовується виключно до проміжку від 1 до 7 років після поховання. Твердження, що «в Румунії ексгумацію роблять лише взимку», неточне і може змусити сімʼю марно відкласти процедуру, здійсненну в будь-якому місяці.
2. У цьому проміжку мета обмежена законом: «з метою перепоховання померлої особи в іншому місці поховання».
3. Після 7 років санітарний дозвіл більше не потрібен (Legea nr. 102/2014, art. 9 alin. 5).

Зверніть увагу на точку відліку: HG nr. 741/2016 рахує 7 років «від дати поховання», а Legea nr. 102/2014 — «від смерті». Зазвичай різниця становить кілька днів, але вона може мати значення після репатріації або розслідування. Якщо Ви близько до межі, прямо запитайте, від якої дати робиться розрахунок.

Таблиця: три режими ексгумації в Румунії

Ця структура повторюється й на місцевому рівні: додаток 1 до HCL Клуж-Напока nr. 300/2014 відтворює її в art. 60 і art. 65, додаючи, що після 7 років ексгумацію проводять на підставі довідки місцевої ради (регламент цвинтарів Клуж-Напоки). Немає жодного режиму, у якому ексгумацію можна було б провести взагалі без документів.

Абсолютна заборона при високопатогенній інфекції

Якщо людина померла внаслідок інфекції високопатогенним збудником, HG nr. 741/2016, art. 20 alin. (3) lit. k) передбачає, що «ексгумація до спливу 7 років від смерті суворо заборонена». Це абсолютна заборона: її не долає ані санітарний дозвіл, ані заява до мерії.

Причину смерті кваліфікує не родина і не похоронна фірма: згідно з art. 20 alin. (4), це належить до компетенції дирекції громадського здоровʼя того повіту, де сталася смерть. Якщо у Вас є будь-який сумнів, запитайте повітову DSP, перш ніж подавати заяву і сплачувати аванс.

Заборона є частиною єдиного набору заходів із того самого пункту: тіло не обмивають і не бальзамують (lit. b), «труп поміщають у два міцні вінілові мішки» (lit. e), труну опечатують, і відкривати її повторно заборонено (lit. g), а глибина могили становить щонайменше 3 метри (lit. j). Могилу від початку закрито як простір, який не відкривають повторно, — це захід громадського здоровʼя, а не адміністративна відмова.

Ексгумація: документи до DSP і до адміністрації цвинтаря

Документи подають у два різні місця. До DSP звертаються за санітарним дозволом (типова форма з додатка № 6 до HG nr. 741/2016) на підставі заяви, свідоцтва про смерть і підтвердження права на місце на цвинтарі. До адміністрації цвинтаря подають заяву на ексгумацію, акт концесії та згоду інших співвласників права, якщо їх кілька.

Санітарний дозвіл — це офіційний бланк: додаток № 6 має назву «AVIZ SANITAR pentru deshumarea, transportul și reînhumarea cadavrelor umane» (санітарний дозвіл на ексгумацію, перевезення та перепоховання людських останків), його підписує виконавчий директор DSP, і в ньому вказано строк дії. Отже, один документ охоплює всі три операції. Свідоцтво про смерть у Вас проситимуть майже в кожному віконці; якщо потрібен дублікат, процедуру описано в гіді про свідоцтво про смерть у Румунії.

Таблиця: хто які документи вимагає

Переліки суттєво різняться від повіту до повіту. Деякі дирекції вимагають ще й документи виконавця робіт: опис DSP Тіміш від 27.01.2023 містить 12 позицій, з них 11 поіменованих документів — серед них витяг з торгового реєстру ORC, договір про надання послуг і довідку про бальзамування.

Заяву може подати не будь-хто. Згідно з HCL Клуж-Напока nr. 300/2014, art. 61, «клопотання про ексгумацію та перепоховання може подати лише власник або співвласники права концесії, за винятком розпорядження, наданого згідно із законом прокуратурою або судовими інстанціями»; art. 64 передбачає, що осіб, похованих у спільних (безіменних) могилах, не можна ексгумувати на прохання родичів. Без статусу концесіонера заяву не зареєструють.

Поріг у 30 км — що каже закон і що каже місцевий регламент

Вимога санітарного дозволу DSP, коли останки перевозять на відстань понад 30 км, є в переліку документів, опублікованому мерією Сібіу, на який ми послалися вище. Це вимога місцевого рівня; перевіряйте регламент Вашої мерії, бо не всі міста її передбачають.

Ми згадуємо про це тому, що в HG nr. 741/2016 є два пороги у 30 кілометрів, але жоден з них не стосується ексгумації: art. 5 alin. (1) lit. b) робить бальзамування обовʼязковим, «коли померлого перевозять для поховання в інший населений пункт […] на відстань щонайменше 30 кілометрів», а art. 26 alin. (2) вимагає «санітарний дозвіл на перевезення, передбачений додатком № 5». Обидва стосуються первинного перевезення тіла; для ексгумації додаток № 6 уже охоплює все.

Процедура крок за кроком і хто виконує роботи

Роботи не може виконувати родина: згідно з HG nr. 741/2016, art. 30 alin. (1), «ексгумації та перепоховання здійснюють адміністрації цвинтарів у присутності родини померлої особи або її представника та адміністратора цвинтаря». Коли захід призначено прокуратурою або судом, alin. (2) вимагає також присутності їхнього представника.

Кроки, за порядком:

1. Перевірте, скільки років минуло від поховання (і від смерті, якщо Ви близько до межі). Від цього розрахунку залежить, чи потрібен Вам дозвіл DSP і чи можна працювати поза вікном 1 листопада — 31 березня.
2. Отримайте згоду інших співвласників концесії. Це найчастіша причина зупинення справи.
3. Забезпечте місце для перепоховання і підтвердження, що воно належить Вам. Якщо його потрібно концесіонувати, перегляньте гід про ціну та концесію місця на цвинтарі.
4. У проміжку від 1 до 7 років подайте запит на дозвіл DSP згідно з додатком № 6 і сплануйте роботи в межах строку дії, вказаного в ньому.
5. Подайте заяву до адміністрації цвинтаря або до мерії, залежно від місцевого регламенту, і погодьте дату робіт.
6. Будьте присутні на роботах — особисто або через представника. Ваша присутність не є факультативною: закон вимагає її прямо.

Як роботи відбуваються насправді

Додаток № 6 містить і правила виконання. У межах того самого цвинтаря роботи «виконують у перші ранкові години, у найкоротший можливий строк». На іншому цвинтарі: «Перевезення тіла […] здійснюють швидкими засобами, а труну вміщують у деревʼяний ящик, оббитий бляхою або просмоленим картоном. Труна залишається закритою» (переклад з румунської).

Отже, норма вимагає деревʼяного ящика з оббивкою; цинкова труна, про яку згадують багато фірм, — це практика галузі, а не вимога цього тексту. А перепоховання на тому самому цвинтарі передбачено прямо: якщо Ви переносите останки до склепу на тому самому цвинтарі, перевезення і ящик уже не потрібні.

Ситуація в Бухаресті

Публічними цвинтарями столиці керує ADPMB — Administrația Domeniului Public a Municipiului București (Адміністрація публічного майна муніципалітету Бухарест), яка перебрала повноваження колишньої ACCU. Згідно з офіційною сторінкою, дозвіл на ексгумацію та перевезення останків оформлюють у Serviciul Acte de concesiune, evidență locuri de veci (служба актів концесії та обліку місць на цвинтарі), вул. Iuliu Hațieganu, 1, сектор 4; такса становить 45,38 лея, а «дозволи видають протягом 3 робочих днів від дати подання»; далі родина зʼявляється до адміністрації цвинтаря за 24 години до робіт (ADPMB). Ці умови чинні лише в Бухаресті, для цвинтарів під управлінням ADPMB.

Скільки коштує ексгумація у 2026 році

Вартість складається з трьох незалежних компонентів: тариф адміністрації цвинтаря (встановлений рішенням місцевої ради), робота й матеріали похоронної фірми та, за потреби, нове місце на цвинтарі. Згідно з офіційним переліком мерії Сібіу, ексгумація останків із земляної могили коштує 805 леїв, а виймання тіла з могили того самого типу — 3 470 леїв.

Нижче ми відокремили офіційні тарифи від прайсу приватної фірми, щоб Ви бачили, що встановлено рішенням, а що є комерційною пропозицією.

A. Офіційні тарифи адміністрацій

Цифри одного міста не переносяться на інше. Тарифи затверджують рішеннями місцевих рад, і вони різняться на порядок: за виймання тіла із земляної могили перелік Сібіу вказує 3 470 леїв, а перелік Плоєшті — 207 леїв. Навіть співвідношення між позиціями не є універсальним: у Сібіу підняття останків після 7 років іде за нижчим тарифом, тоді як у Плоєшті виймання тіла і поховання останків коштують однаково. Просіть перелік тієї адміністрації цвинтаря, де розташована могила: у переліку SGU Плоєшті, наприклад, не зазначено року чинності.

B. Приклад прайсу приватної похоронної агенції

Наведені нижче цифри походять від однієї фірми, яка сама позначає свою таблицю як орієнтовну. Це не середні ціни по Румунії.

Не включено: нове місце на цвинтарі, новий памʼятник або повторне встановлення наявного, перевезення понад стандартну відстань і цинкову труну при перенесенні до іншого населеного пункту (перелік, опублікований приватною похоронною агенцією).

Тариф санітарного дозволу DSP не встановлено єдино на національному рівні. Наказ Міністерства охорони здоровʼя nr. 2459/2022, який затверджує перелік тарифів дирекцій громадського здоровʼя, не містить жодної позиції щодо ексгумації, перепоховання чи ритуальних послуг — ані в початковій редакції, ані в консолідованій. Art. 2 того самого наказу передбачає, що не включені до переліку послуги тарифікують за кошторисом згідно з додатком № 2 — саме тому відповідь Вам може дати лише повітова DSP.

Завжди просіть письмовий кошторис — і в адміністрації цвинтаря, і в обраної фірми. Якщо бюджет обмежений, скажіть про це адміністрації відверто: деякі роботи, наприклад демонтаж і повторне встановлення памʼятника, можна розділити на етапи.

Перепоховання і що стається зі старою могилою

Перенесення останків — не лише технічна операція. Згідно з HCL Клуж-Напока nr. 300/2014, art. 62: «Якщо померлого або померлих, які перебувають у могилі, було ексгумовано і перепоховано в іншому місці поховання, власник концесії втрачає право користування» (переклад з румунської). За регламентом цього міста перенесення означає і відмову від старого місця, яке потім може бути передане іншим.

Це найменш відомий аспект процедури і для багатьох сімей — найболючіший. Перевірте місцевий регламент, особливо якщо Ви маєте намір зберегти старе місце для когось іншого з родини.

До витрат додаються роботи з памʼятником: у переліку мерії Сібіу окремими позиціями є «демонтаж старих надгробних памʼятників» — 215 леїв, «підняття плити з могили» — 90 леїв і «встановлення плити» — 150 леїв. Ціни на новий памʼятник докладно розібрано в гіді про надгробні памʼятники, типи та ціни.

Залишається запитання, яке мало хто ставить уголос: куди подінуться люди, які приходили до могили, якщо вона переїжджає до іншого міста? Для родини, розпорошеної між повітами або тієї, що виїхала за кордон, фізична точка памʼяті змінює адресу.

Варто запамʼятати. Після перепоховання фотографії, документи й історія життя близької людини більше не привʼязані до конкретного ряду на цвинтарі. Сторінка спогадів онлайн залишається тією самою незалежно від того, де людина спочиває тепер, а рідні, які не можуть дістатися до нової могили, можуть відвідати її звідусіль. Дізнатися більше про цифровий меморіал на Kinmory →

Часті запитання

Через скільки років можна провести ексгумацію в Румунії?

Залежить від мети. Після 7 років останки можна ексгумувати в будь-який період року, без дозволу Дирекції громадського здоровʼя — Direcția de Sănătate Publică (Legea 102/2014, art. 9 alin. 5). У проміжку від 1 до 7 років від поховання це можливо лише із санітарним дозволом DSP і лише в період 1 листопада — 31 березня, для перепоховання в іншому місці. До 1 року — тільки за розпорядженням прокуратури або суду.

Чи правда, що в Румунії ексгумацію можна робити лише з 1 листопада до 31 березня?

Ні, це правило не поширюється на всі ситуації. Період 1 листопада — 31 березня обовʼязковий лише тоді, коли ексгумацію проводять до спливу 7 років від поховання, з дозволом DSP, з метою перепоховання в іншому місці (HG 741/2016, art. 29 alin. 2). Після 7 років ексгумація останків дозволена протягом усього року, без санітарного дозволу.

Які документи потрібні для ексгумації?

Документи подають у двох місцях. До DSP, для санітарного дозволу: заява, свідоцтво про смерть і підтвердження права на місце на цвинтарі; деякі повітові дирекції вимагають ще й документи похоронної фірми. До адміністрації цвинтаря: типова заява, акт концесії в оригіналі та копії, документ, що посвідчує особу концесіонера, і письмова згода інших співвласників права, якщо їх кілька. Переліки різняться від повіту до повіту.

Хто може подати заяву на ексгумацію померлої людини?

За місцевими регламентами заяву може подати лише власник або співвласники права концесії на місце на цвинтарі — наприклад, регламент цвинтарів Клуж-Напоки прямо це передбачає. Виняток — розпорядження, надане згідно із законом прокуратурою або судом. Осіб, похованих у спільних (безіменних) могилах, не можна ексгумувати на прохання родичів. Перевіряйте регламент Вашої мерії.

Скільки коштує ексгумація у 2026 році?

Вартість має три частини: тариф адміністрації цвинтаря, послуги похоронної фірми і, за потреби, нове місце на цвинтарі. Тарифи адміністрацій встановлюють рішенням місцевої ради, і вони дуже різняться: у Сібіу ексгумація останків із земляної могили коштує 805 леїв, а виймання тіла з могили того самого типу — 3 470 леїв. Завжди просіть письмовий кошторис.

Що стається зі старою могилою після перенесення останків?

За регламентом цвинтарів Клуж-Напоки, якщо ексгумовану особу перепоховано в іншому місці поховання, власник концесії втрачає право користування старою могилою, і місце може бути передане іншим. Памʼятник демонтують, а демонтаж і повторне встановлення оплачують окремо. Правила різняться між містами — перевірте регламент адміністрації цвинтаря, перш ніж починати процедуру.

Чи можна провести ексгумацію, якщо людина померла від тяжкої інфекційної хвороби?

Ні, якщо смерть спричинена інфекцією високопатогенним збудником. HG 741/2016, art. 20 alin. (3) lit. k) передбачає, що в цьому разі «ексгумація до спливу 7 років від смерті суворо заборонена». Це абсолютна заборона, яку не долає жоден санітарний дозвіл. Причину смерті кваліфікує повітова DSP.

Підсумок

• Три режими, а не один: до 1 року — лише за розпорядженням прокуратури або суду; від 1 до 7 років — із дозволом DSP; після 7 років — вільно, у будь-якому місяці.
• Вікно 1 листопада — 31 березня стосується лише проміжку 1–7 років і лише перепоховання в іншому місці (HG 741/2016, art. 29 alin. 2). Це не загальне правило.
• Сім років рахують по-різному: «від дати поховання» в HG 741/2016 і «від смерті» в Legea 102/2014. Якщо Ви на межі — запитайте прямо.
• Абсолютна заборона при смерті від високопатогенного інфекційного збудника: ексгумація до спливу 7 років суворо заборонена (HG 741/2016, art. 20 alin. 3 lit. k).
• Заяву подає лише власник концесії, за згодою інших співвласників права.
• Роботи виконує адміністрація цвинтаря, у присутності родини або її представника (HG 741/2016, art. 30).
• Документи різняться від повіту до повіту — перевірте перелік, опублікований Вашою DSP.
• Тарифи встановлюють рішеннями місцевих рад і між містами вони відрізняються на порядок.
• Перенесення може означати втрату права на старе місце — так передбачає регламент Клуж-Напоки.
• Просіть письмовий кошторис перед будь-якою оплатою.

Інформація актуальна на 4 вересня 2026 року і змінюється місцевими рішеннями та наказами санітарних органів — підтвердіть її, перш ніж подавати справу.

Корисні посилання

• Місце на цвинтарі в Румунії — ціни та концесія у 2026 році — тривалість концесії, платежі по містах і що стається після закінчення терміну
• Надгробні памʼятники — типи та ціни — матеріали, витрати, демонтаж і повторне встановлення
• Свідоцтво про смерть у Румунії — як отримати і як замовити дублікат
• Репатріація померлої людини — формальності для перевезення через кордон
• Кремація в Румунії — ціни та процедури — альтернатива похованню, з кроками та витратами

Додайте QR-код на памʼятник

Після перепоховання памʼятник встановлюють наново — це слушний момент, щоб додати й табличку з QR-кодом. Відвідувачі, які приходять до могили, можуть побачити просто з телефона фотографії та історію життя близької людини, а рідні, які живуть далеко, можуть залишити повідомлення, не долаючи дороги.

Створити цифровий меморіал на Kinmory →